Wednesday, July 18, 2012

Заплету косу





Косо моя не куплена,
В любистку і м’яті купана,
Під вечір і рано чесана,
Без стрижок славетних пронесена.
Ще я і мої ровесниці
Пам’ятаємо весни ці,
Коли коси, що нижче пояса,
Викликали тремтіння у голосі
В юнака, що до них доторкнувся,
Куди йшов-поспішав – забувся.
“Ой не ріж косу, дуже прошу я,
Дівчинонько моя хорошая!”
Ці слова до пісні забулися.
Хто носить косу, “не в ті взулися”.
Модні кучерики-хмариночки
Забирають довгі хвилиночки,
Із майстерень щотижня принесені,
На подібний манер зачесані.
Заплету тебе, руса косо,
Хоч тепер ти не входиш у моду,
Як той давній, дзвінкий відголосок.
Що живе у піснях народу.

Monday, July 16, 2012

Вірити і діяти


Пора вже діяти, творити, говорити.
Палахкотять меткі метеорити,
Згоряють, сяючи, дивують людський зір,
Продовжують давнішній поговір:
Як зірка впала – загадай бажання
Про щастя, успіх, зустрічі, кохання.
Все збудеться під знаком вогняним,
Якщо не впала віра разом з ним.
Під зорями і сонцем дні поміряю
Життям і радістю, роботою і вірою.