Мороз на шибі дивну квітку
Мені на втіху рано виткав.
Коли ж торкнусь до її стану
Чарівна квіточка розтане.
Tuesday, November 30, 2010
Monday, November 29, 2010
У теплій хаті
Надворі стрімкий вітрище
Гуде, шаленіє, свище,
З глухим небезпечним ревом
Гойдає і ломить дерева.
Так добре у теплій хаті
Вгорнутись у сни волохаті
І хай пропливає нічка,
Як відеофільму стрічка.
Гуде, шаленіє, свище,
З глухим небезпечним ревом
Гойдає і ломить дерева.
Так добре у теплій хаті
Вгорнутись у сни волохаті
І хай пропливає нічка,
Як відеофільму стрічка.
Sunday, November 28, 2010
Йдемо в зиму
Сніги, сніги. Сумний пейзаж.
Зникає осені міраж.
Вкриває льодом береги.
Всі кольори змели сніги.
Зникає осені міраж.
Вкриває льодом береги.
Всі кольори змели сніги.
Saturday, November 27, 2010
Friday, November 26, 2010
Народження сина
Несіть у світ широкий
Найкращу із новин:
Вродився нам нівроку
Веселий, гарний син.
Не стіг соломи з поля,
Не ласку від царів,
Дала матусі доля
Найкращий із дарів.
Найкращу із новин:
Вродився нам нівроку
Веселий, гарний син.
Не стіг соломи з поля,
Не ласку від царів,
Дала матусі доля
Найкращий із дарів.
Thursday, November 25, 2010
Що навколо мене?
Навколо все моє і не моє.
Усе, що маю, Бог мені дає.
Комусь це все належало до мене:
Блакитне небо і трава зелена,
Дороги і дерева, і цей дім
(Була до мене господиня в нім),
Слова чиїсь, і погляди, і речі,
І одяг той, що я кладу на плечі.
Хтось має ще багатство, а чи славу –
Те, кажуть, нам приходить від лукавого.
За кожний день мого життя земного
Я дякую Творцю моєму – Богу,
Єдиному, що дав нас цій землі,
Щоб ми, такі безсилі і малі,
Допомогли Йому творить красу,
І в цьому нашої появи суть.
Усе, що маю, Бог мені дає.
Комусь це все належало до мене:
Блакитне небо і трава зелена,
Дороги і дерева, і цей дім
(Була до мене господиня в нім),
Слова чиїсь, і погляди, і речі,
І одяг той, що я кладу на плечі.
Хтось має ще багатство, а чи славу –
Те, кажуть, нам приходить від лукавого.
За кожний день мого життя земного
Я дякую Творцю моєму – Богу,
Єдиному, що дав нас цій землі,
Щоб ми, такі безсилі і малі,
Допомогли Йому творить красу,
І в цьому нашої появи суть.
Wednesday, November 24, 2010
У вирі пристрастей
Любов і гнів – усе переплелося,
Нуртується, як навесні струмки.
Вир почуттів, хоч сивина в волоссі
Й зозуля не рахує нам роки.
Чому ж з любові – гнів?
Задля яких вогнів?
Щоб з гніву корогов
Ще прибула любов.
Нуртується, як навесні струмки.
Вир почуттів, хоч сивина в волоссі
Й зозуля не рахує нам роки.
Чому ж з любові – гнів?
Задля яких вогнів?
Щоб з гніву корогов
Ще прибула любов.
Tuesday, November 23, 2010
Уві сні
Напоєна осені чистим вином.
Заснула земля світлим, трепетним сном.
Не чує, як вітер жене сніговії.
У сні її гріють весняні надії.
Заснула земля світлим, трепетним сном.
Не чує, як вітер жене сніговії.
У сні її гріють весняні надії.
Monday, November 22, 2010
Затуманена старість
З людьми трапляються якісь предивні речі:
Душа іще живих – вже в порожнечі.
Таки ж він поряд з нами, при столі,
А розум, почуття його – в імлі.
Не догукатися до розуму людини.
Говорить, діє, бавиться – дитинно.
Нічого не кажіть і не питайте.
За душу цю моліться, співчувайте.
Душа іще живих – вже в порожнечі.
Таки ж він поряд з нами, при столі,
А розум, почуття його – в імлі.
Не догукатися до розуму людини.
Говорить, діє, бавиться – дитинно.
Нічого не кажіть і не питайте.
За душу цю моліться, співчувайте.
Sunday, November 21, 2010
Про втрати
Така болюча кожна втрата,
Та час приходить помирати.
Нехай же цей скорботний час
Ще довго обминає нас.
Та час приходить помирати.
Нехай же цей скорботний час
Ще довго обминає нас.
Saturday, November 20, 2010
Чекання весни
Приходять дні осінні сірі,
Дощі, а далі вже сніги.
Та я весні-красуні вірю,
Що вступить в часу береги.
Дощі, а далі вже сніги.
Та я весні-красуні вірю,
Що вступить в часу береги.
Friday, November 19, 2010
Thursday, November 18, 2010
Перший сніг
Сніжок упав, мов аркуш білий.
День розпочався запізнілий.
Що ми напишемо нового,
Людського, щирого, земного,
На цьому чистому аркуші,
Щоб збадьорити словом душі?
День розпочався запізнілий.
Що ми напишемо нового,
Людського, щирого, земного,
На цьому чистому аркуші,
Щоб збадьорити словом душі?
Wednesday, November 17, 2010
Не осуди
Терплячим будь, когось не осуди,
Бо прийдуть тінню осуду сліди
Й тебе накриють сірим каяттям.
Не осуди, не псуй собі життя.
Бо прийдуть тінню осуду сліди
Й тебе накриють сірим каяттям.
Не осуди, не псуй собі життя.
Tuesday, November 16, 2010
Молитва
Навколо світ – прекрасний, чистий.
Калина хвалиться намистом.
Церковний дзвін співає срібно.
Хмаринки, ангелам подібні.
Молитву Богові несу
За всю, Ним створену, красу.
Калина хвалиться намистом.
Церковний дзвін співає срібно.
Хмаринки, ангелам подібні.
Молитву Богові несу
За всю, Ним створену, красу.
Monday, November 15, 2010
Добре слово
Промови, заклики – слова,
Все крутяться в параднім герці.
Та добрим серед них бува
Лиш слово, зроджене у серці.
Все крутяться в параднім герці.
Та добрим серед них бува
Лиш слово, зроджене у серці.
Sunday, November 14, 2010
Теплі мрії
Під звуки сонного дощу
У мрії літні полечу.
В уяві світло й непомітно
Троянди й сальвії розквітнуть.
У мрії літні полечу.
В уяві світло й непомітно
Троянди й сальвії розквітнуть.
Saturday, November 13, 2010
Молися за загублені душі
Десь манівцями та чагарниками
Душі загублені блудять роками.
Ти за ті душі частіше молись,
Щоб знайшли спокій нарешті колись...
Душі загублені блудять роками.
Ти за ті душі частіше молись,
Щоб знайшли спокій нарешті колись...
Friday, November 12, 2010
Де Ельдорадо?
Краще не питай поради,
Як прийти до Ельдорадо.
Мандри щастя не несуть,
Бо в душі багатства суть.
Як прийти до Ельдорадо.
Мандри щастя не несуть,
Бо в душі багатства суть.
Thursday, November 11, 2010
Даремні сподівання грішника
Збирався знов, як звісно, з понеділка
Вже не грішити і по правді жити.
Але якась під ноги впала гілка,
Така, що зачепилась за гомілку.
Вже не грішити, не збрехати гірко,
Таке, немов кожух ведмедю шити.
Не легко йти, за гріх не зачепитися,
В четвер гіркого з чвертки не напитися.
Вже не грішити і по правді жити.
Але якась під ноги впала гілка,
Така, що зачепилась за гомілку.
Вже не грішити, не збрехати гірко,
Таке, немов кожух ведмедю шити.
Не легко йти, за гріх не зачепитися,
В четвер гіркого з чвертки не напитися.
Wednesday, November 10, 2010
Легенда про Павука-охоронця
Ховались Йосип і Марія
Від злісних ворогів Христа.
Дала їм прихисток-надію
Печера тиха і проста.
Не віднайшли святе Дитятко.
Сховав Його від хижих рук,
Заплутав вхід в печеру-хатку
Звичайний трудівник – павук.
Від злісних ворогів Христа.
Дала їм прихисток-надію
Печера тиха і проста.
Не віднайшли святе Дитятко.
Сховав Його від хижих рук,
Заплутав вхід в печеру-хатку
Звичайний трудівник – павук.
Tuesday, November 9, 2010
Приходить зима
Холодні осінні зорі
Тремтять у небеснім просторі.
Вже завтра хмарини прилинуть,
Сховають ці дальні перлини.
Осядуть сніги на поля,
Засне благодатна земля.
Тремтять у небеснім просторі.
Вже завтра хмарини прилинуть,
Сховають ці дальні перлини.
Осядуть сніги на поля,
Засне благодатна земля.
Monday, November 8, 2010
Пізня осінь
Земля зітхає, зморена дощем.
У серці залягає тихий щем.
Вже в ніч приходять крадькома морози.
За літом осінь проливає сльози.
У серці залягає тихий щем.
Вже в ніч приходять крадькома морози.
За літом осінь проливає сльози.
Sunday, November 7, 2010
Жага влади
На все готові егоїсти,
Аби лише на трон їм сісти:
Купити душу і продати,
Чи хабара узяти й дати,
Чим ближче до «корони»-дати,
Тим більше рвуться по мандати.
Аби лише на трон їм сісти:
Купити душу і продати,
Чи хабара узяти й дати,
Чим ближче до «корони»-дати,
Тим більше рвуться по мандати.
Saturday, November 6, 2010
Ліхтарі під вітром
В нічній, розбурханій порі
Гойдає вітер ліхтарі.
Немов ворушиться земля,
Тривогу в душу поселя:
Острах з’являється: боюсь,
Що це нещадний землетрус.
Чи поспішати через втому
У рідні стіни свого дому?
Ні, ще постою, хай вгорі
Гойдає вітер ліхтарі.
Гойдає вітер ліхтарі.
Немов ворушиться земля,
Тривогу в душу поселя:
Острах з’являється: боюсь,
Що це нещадний землетрус.
Чи поспішати через втому
У рідні стіни свого дому?
Ні, ще постою, хай вгорі
Гойдає вітер ліхтарі.
Friday, November 5, 2010
Калинова віра
В снігах, зимової пори
Калина вірою горить:
Що прийде радісна весна
І пишно зацвіте вона.
Калина вірою горить:
Що прийде радісна весна
І пишно зацвіте вона.
Thursday, November 4, 2010
Перезимуємо!
Вже осінь ронить тихі сльози.
Міняє вітер кольори.
Вночі вкрадаються морози,
Все йде до зимної пори.
Добре, як є в нас тепла хата,
Рідні близенької багато,
Перезимуємо гуртом.
Нам не страшний зими фантом.
Міняє вітер кольори.
Вночі вкрадаються морози,
Все йде до зимної пори.
Добре, як є в нас тепла хата,
Рідні близенької багато,
Перезимуємо гуртом.
Нам не страшний зими фантом.
Wednesday, November 3, 2010
Лінива ніч
Задовга ніченька. Не спиться.
До праці тягнеться правиця.
За нею в пару прийде ліва.
Нехай і довга ніч лінива,
Та можна вишити малюнок,
Комусь на світлий подарунок.
До праці тягнеться правиця.
За нею в пару прийде ліва.
Нехай і довга ніч лінива,
Та можна вишити малюнок,
Комусь на світлий подарунок.
Tuesday, November 2, 2010
Про Настю і нас
Казала Настя: як удасться!
Таке і в нас є: якось буде!
Аби минули нас напасті,
Та щоб жили ми тут, як люди...
Таке і в нас є: якось буде!
Аби минули нас напасті,
Та щоб жили ми тут, як люди...
Monday, November 1, 2010
Не хочу старості душі
Чи це хвороба – мої вірші?
Які з них – кращі, а чи гірші?
Яка в творінні їх надія?
Та, що душа відмолодіє.
Не хочу старості душі.
До рими юної спішім!
Які з них – кращі, а чи гірші?
Яка в творінні їх надія?
Та, що душа відмолодіє.
Не хочу старості душі.
До рими юної спішім!
Subscribe to:
Posts (Atom)