Йде Рік Новий. Ступає стрімко.
Життю дає нову сторінку.
Сійся, родися, добре слово,
Живи і квітни, рідна мово,
Звучи для доні і для сина,
Чарівна мово України!
Friday, December 31, 2010
Thursday, December 30, 2010
Wednesday, December 29, 2010
Гноми
Ви бачили у цьому домі
Маленьких, світлих, добрих гномів?
Вони пісень своїх співають
І діток наших колихають,
Всім казочки розповідають
І ласощі нам під’їдають.
Щоб мали ви у домі лад,
Кладіть для гномів шоколад.
Маленьких, світлих, добрих гномів?
Вони пісень своїх співають
І діток наших колихають,
Всім казочки розповідають
І ласощі нам під’їдають.
Щоб мали ви у домі лад,
Кладіть для гномів шоколад.
Tuesday, December 28, 2010
Лукава слава
Бажання слави – тільки гріх людський.
Такий, немов солодкий, а гіркий.
Лукава слава – поміж люд спровадить,
А серед натовпу честивця зрадить.
Там, де неначебто, була хвала,
Регоче скрізь безчестя і хула...
Такий, немов солодкий, а гіркий.
Лукава слава – поміж люд спровадить,
А серед натовпу честивця зрадить.
Там, де неначебто, була хвала,
Регоче скрізь безчестя і хула...
Monday, December 27, 2010
Прекрасна кожна мить життя
Секунди, хвилини, години...
Неначе коштовності, час.
Відміряно днів для людини,
Як жменьку чудових прикрас.
Милуйся, радій, веселися,
Що ти на Землі оселився.
Подякуй за ласку Творцю,
За добру мандрівочку цю.
Неначе коштовності, час.
Відміряно днів для людини,
Як жменьку чудових прикрас.
Милуйся, радій, веселися,
Що ти на Землі оселився.
Подякуй за ласку Творцю,
За добру мандрівочку цю.
Sunday, December 26, 2010
Іскринки спогадів
Десь там Різдво нас манить казкою,
Дарунки – за морями синіми.
Матуся обдарує ласкою,
Бо ще такі малі й невинні ми.
Десь зірка-метеор ще падає,
А ми бажання загадаємо.
Підкорені фортуни владою,
Майбутнього ми ще не знаємо.
Просте життя і світлий час
В дитинстві в кожного із нас.
Дарунки – за морями синіми.
Матуся обдарує ласкою,
Бо ще такі малі й невинні ми.
Десь зірка-метеор ще падає,
А ми бажання загадаємо.
Підкорені фортуни владою,
Майбутнього ми ще не знаємо.
Просте життя і світлий час
В дитинстві в кожного із нас.
Saturday, December 25, 2010
Христос Рождається!
Святий надходить Вечір,
Казкове дійство, радісне малечі,
Смачну кутю готує господиня,
Вареничків стонадцять всій родині.
В борщі червоному – грибові «вушка»,
Напої – з груш та яблук «сушка»,
Ще голубці і риба, все пісне,
Але таке бажане і смачне!
Дванадцять страв готуються до столу,
Мов царські слуги – до престолу.
Щасливий вечір, вся сім’я збирається.
Здорові будьмо! Нам Христос Рождається!
Збирається родина, милі гості,
Для них Зоря сіяє з високості.
Тісно і гамірно за Різдвяним столом.
Дзвенить колядками засніжене село.
Христос Рождається! Хай буде Божа воля
На щастя людям, на врожай у полі,
На весни у калиновому цвіті,
На мирне небо в цілім білім світі!
Христос Рождається!
Казкове дійство, радісне малечі,
Смачну кутю готує господиня,
Вареничків стонадцять всій родині.
В борщі червоному – грибові «вушка»,
Напої – з груш та яблук «сушка»,
Ще голубці і риба, все пісне,
Але таке бажане і смачне!
Дванадцять страв готуються до столу,
Мов царські слуги – до престолу.
Щасливий вечір, вся сім’я збирається.
Здорові будьмо! Нам Христос Рождається!
Збирається родина, милі гості,
Для них Зоря сіяє з високості.
Тісно і гамірно за Різдвяним столом.
Дзвенить колядками засніжене село.
Христос Рождається! Хай буде Божа воля
На щастя людям, на врожай у полі,
На весни у калиновому цвіті,
На мирне небо в цілім білім світі!
Христос Рождається!
Friday, December 24, 2010
Ісусу на Різдво
Моя душа шукала, а кого?
Думки були непевні і слабі.
Текли неповно дні життя мого,
Допоки я не звірилась Тобі.
Дитино Божа, Роджений Ісусе,
Світ наш, людський, живе постійно в русі.
Але усе, за межами й без меж,
Дає нам сенс, бо Ти між нас живеш.
Думки були непевні і слабі.
Текли неповно дні життя мого,
Допоки я не звірилась Тобі.
Дитино Божа, Роджений Ісусе,
Світ наш, людський, живе постійно в русі.
Але усе, за межами й без меж,
Дає нам сенс, бо Ти між нас живеш.
Thursday, December 23, 2010
Ковзко
Перламутрові доріжки.
Дощ і лід, й морозу трішки.
Ковзко. Ходиш, мов літаєш.
А коли впадеш – не знаєш.
Дощ і лід, й морозу трішки.
Ковзко. Ходиш, мов літаєш.
А коли впадеш – не знаєш.
Wednesday, December 22, 2010
Про тепло взимку
Завмер безлистий сонний ліс.
Дере жорсткий мороз до сліз.
Таки прийшла до нас зима.
Тепла у сонечка нема.
Короткий день і довга ніч.
Згодилася б колишня піч.
Та вже нема її в хатах.
Камін, а перед ним – тахта.
Хто вдень намерзся, неодмінно
Простягне ноги до каміну...
Дере жорсткий мороз до сліз.
Таки прийшла до нас зима.
Тепла у сонечка нема.
Короткий день і довга ніч.
Згодилася б колишня піч.
Та вже нема її в хатах.
Камін, а перед ним – тахта.
Хто вдень намерзся, неодмінно
Простягне ноги до каміну...
Tuesday, December 21, 2010
Сніжинки дзвонять
Ви чули, як сніжинки ніжно дзвонять,
В польоті доторкаючись крильми?
Вони заснулу землю охоронять
Від холоду колючої зими.
В польоті доторкаючись крильми?
Вони заснулу землю охоронять
Від холоду колючої зими.
Monday, December 20, 2010
Число 40
Сорок днів душа Ісуса
Із землянами прощалася.
Потім до свого Творця
Просвітленно підіймалася.
Сорок років Моїсей
Вів народ у світ правдивий.
Сорок – вигадка чи ні,
Що число це – справді диво?
Із землянами прощалася.
Потім до свого Творця
Просвітленно підіймалася.
Сорок років Моїсей
Вів народ у світ правдивий.
Сорок – вигадка чи ні,
Що число це – справді диво?
Sunday, December 19, 2010
Зимовий сон
Вже відступила сльота осіння.
Чути вітрів стрімке голосіння.
Груддя замерзле снить теплим літом.
Яблунька юна – весняним цвітом.
Чути вітрів стрімке голосіння.
Груддя замерзле снить теплим літом.
Яблунька юна – весняним цвітом.
Saturday, December 18, 2010
Стара скриня
В кутку в бабуні велика скриня,
Накрита пледом червоно-синім.
Замком іржавим скрегоче віко.
Старій не знати вже скільки віку.
Колись були в ній кожухи й свитки.
Зайди забрали усе до нитки.
Руки невтомні знову щось клали.
А інші зайди знов забирали.
Та все ж велося так поміж людом,
Пряли і шили на те, що буде.
Щоб мали діти, батьки і внуки,
Все щось творили мисткині руки
З долі мережками та рушниками.
Творчість та світла поза віками.
Накрита пледом червоно-синім.
Замком іржавим скрегоче віко.
Старій не знати вже скільки віку.
Колись були в ній кожухи й свитки.
Зайди забрали усе до нитки.
Руки невтомні знову щось клали.
А інші зайди знов забирали.
Та все ж велося так поміж людом,
Пряли і шили на те, що буде.
Щоб мали діти, батьки і внуки,
Все щось творили мисткині руки
З долі мережками та рушниками.
Творчість та світла поза віками.
Friday, December 17, 2010
Моя стихія
Повітря і простір – стихія моя.
Тут вітер, і сонце, і спів солов’я,
Дзюрчання струмочка і шум верховіття,
Ромашковий цвіт і акацій суцвіття.
До простору й руху душа моя звична.
Натхнення дає ця природа велична.
Тут вітер, і сонце, і спів солов’я,
Дзюрчання струмочка і шум верховіття,
Ромашковий цвіт і акацій суцвіття.
До простору й руху душа моя звична.
Натхнення дає ця природа велична.
Thursday, December 16, 2010
Сільська красуня
Хтось тихо скаже: горда Клеопатра,
На все село вона царівна й – годі!
А ця красуня гуску зранку патра
І цілий день працює на городі.
Щось порає, сапає, порядкує,
Дітей і мужа кличе в допомогу.
Там кожному щоденно «по рядку» є.
До вечора – ледь чує свої ноги.
А ще вечеря, бесіда і жарти.
Без них життя було б того не варте.
Усміхнена, теплом уся іскриться.
Господарка життя свого – цариця!
На все село вона царівна й – годі!
А ця красуня гуску зранку патра
І цілий день працює на городі.
Щось порає, сапає, порядкує,
Дітей і мужа кличе в допомогу.
Там кожному щоденно «по рядку» є.
До вечора – ледь чує свої ноги.
А ще вечеря, бесіда і жарти.
Без них життя було б того не варте.
Усміхнена, теплом уся іскриться.
Господарка життя свого – цариця!
Wednesday, December 15, 2010
Про сумління
Як очищати плями на сумлінні?
Молінням.
Як чистим нам сумління залишити?
Не грішити.
Сказати легше, ніж здійснити намір.
Щоденні справи, рух, розмови, гамір,
Або хвилини заздрощів чи ліні –
Й нові гріхи гризуть моє сумління.
Молінням.
Як чистим нам сумління залишити?
Не грішити.
Сказати легше, ніж здійснити намір.
Щоденні справи, рух, розмови, гамір,
Або хвилини заздрощів чи ліні –
Й нові гріхи гризуть моє сумління.
Tuesday, December 14, 2010
Диваки-чоловіки
Чоловіки усі такі логічні.
Проблеми часто мучать їх сторічні.
А кинуть оком на жіночу вроду –
Як хаос їм розбаламутить воду.
Проблеми часто мучать їх сторічні.
А кинуть оком на жіночу вроду –
Як хаос їм розбаламутить воду.
Monday, December 13, 2010
Ранить слово
Гордо тримаєш голову,
Плечі – вперед і вище.
Чуєш слова – як олово,
Б’ють, мов ревнивий вітрище.
Душу відкрила тремтливу,
Наче для музики ліру.
Слово несправедливе
Світлу затьмарює віру.
Плечі – вперед і вище.
Чуєш слова – як олово,
Б’ють, мов ревнивий вітрище.
Душу відкрила тремтливу,
Наче для музики ліру.
Слово несправедливе
Світлу затьмарює віру.
Sunday, December 12, 2010
Незмірима Вічність
Як виглядає Вічність?
Куля, тареля чи чаша?
Часу шановна Величність,
Спільна майбутність наша.
Вік – це сто літ, а Вічне?
Скільки відтинків сферичних?
Вічність для нас незмірима
Перед її дверима.
Куля, тареля чи чаша?
Часу шановна Величність,
Спільна майбутність наша.
Вік – це сто літ, а Вічне?
Скільки відтинків сферичних?
Вічність для нас незмірима
Перед її дверима.
Saturday, December 11, 2010
Гіркота слави
Слава гірчить плітками,
Заздістю і насмішками.
Та ще – золотими клітками
І лакейськими манишками.
Заздістю і насмішками.
Та ще – золотими клітками
І лакейськими манишками.
Friday, December 10, 2010
Запитай
Небо – чуже чи рідне?
Щастя – багате чи бідне?
Радість – це будні чи свята?
Запитай у мами чи в тата.
Щастя – багате чи бідне?
Радість – це будні чи свята?
Запитай у мами чи в тата.
Thursday, December 9, 2010
Грудневий день
Колючий сивий відчайдушний вітер,
Згинає і ламає сонні віти.
Гілля тріщить, ламається, звисає.
Вітрище лютий по садах гасає.
Згинає і ламає сонні віти.
Гілля тріщить, ламається, звисає.
Вітрище лютий по садах гасає.
Wednesday, December 8, 2010
Що сталося?
Що ж сталося?
Комусь таки дрімалося,
А іншому – крутилося,
Упало і розбилося.
Чи справді, чи наснилося,
Що впало і розбилося?
Та ні, лиш зачепилося.
Що спало, те збудилося.
Комусь таки дрімалося,
А іншому – крутилося,
Упало і розбилося.
Чи справді, чи наснилося,
Що впало і розбилося?
Та ні, лиш зачепилося.
Що спало, те збудилося.
Tuesday, December 7, 2010
«Кучерява Катерина»
«Кучерява Катерина
Чіплялася до Мартина...»
Про Катрусю і Мартина
Знає кожна в нас дитина.
Це ж котрий такий Мартин?
Він зламав Катрусі тин?
Хто ж до кого тут чіплявся
Так, що в Катрі тин зламався?
Чіплялася до Мартина...»
Про Катрусю і Мартина
Знає кожна в нас дитина.
Це ж котрий такий Мартин?
Він зламав Катрусі тин?
Хто ж до кого тут чіплявся
Так, що в Катрі тин зламався?
Monday, December 6, 2010
Веснянка взимку
Приходить музика до мене
Весняним відблиском октав.
Смарагдова, а чи зелена,
Чи синя, як глибокий став.
Приходить музика весела,
Дарунком щирим світлих нот,
Така, як з-під дощів веселка,
Що влітку йде в небес вікно.
Звучить мелодія знайома,
З якою скрізь ми, наче вдома.
Весняночка барвиста лине.
Хоч завтра – свято Катерини.
Весняним відблиском октав.
Смарагдова, а чи зелена,
Чи синя, як глибокий став.
Приходить музика весела,
Дарунком щирим світлих нот,
Така, як з-під дощів веселка,
Що влітку йде в небес вікно.
Звучить мелодія знайома,
З якою скрізь ми, наче вдома.
Весняночка барвиста лине.
Хоч завтра – свято Катерини.
Sunday, December 5, 2010
Чужі листи
Хтось приносить чужі нам листи.
Ми не знаєм, кому їх нести.
Десять літ, як людини немає,
А листи її все ще шукають.
Ми не знаєм, кому їх нести.
Десять літ, як людини немає,
А листи її все ще шукають.
Saturday, December 4, 2010
Friday, December 3, 2010
Що я маю
Очі маю, дивлюся, а чи бачу, що є насправді?
Руки маю, роблю щось, а чи те роблю, що потрібно?
Ноги маю, іду десь, а чи люди ході моїй раді?
Мізки маю, гадаю: чим ми з вами подібні?
Руки маю, роблю щось, а чи те роблю, що потрібно?
Ноги маю, іду десь, а чи люди ході моїй раді?
Мізки маю, гадаю: чим ми з вами подібні?
Thursday, December 2, 2010
Про біль совісті
Дай, Боже, серцю більше доброти,
Від заздрощів і сварок захисти,
Торкнись душі і стримай від гріха.
Нехай біль совісті нарешті затиха.
Від заздрощів і сварок захисти,
Торкнись душі і стримай від гріха.
Нехай біль совісті нарешті затиха.
Wednesday, December 1, 2010
Шукаймо в собі
Як захиститися від зла і люті?
Ми часто до нікчемностей прикуті.
Ніяк не знайдемо в собі своєї волі,
А просимо згори для себе долі.
Дається нам, а сіється в світи,
Бо даного не вмієм берегти.
Ми часто до нікчемностей прикуті.
Ніяк не знайдемо в собі своєї волі,
А просимо згори для себе долі.
Дається нам, а сіється в світи,
Бо даного не вмієм берегти.
Subscribe to:
Posts (Atom)