Wednesday, July 18, 2012

Заплету косу





Косо моя не куплена,
В любистку і м’яті купана,
Під вечір і рано чесана,
Без стрижок славетних пронесена.
Ще я і мої ровесниці
Пам’ятаємо весни ці,
Коли коси, що нижче пояса,
Викликали тремтіння у голосі
В юнака, що до них доторкнувся,
Куди йшов-поспішав – забувся.
“Ой не ріж косу, дуже прошу я,
Дівчинонько моя хорошая!”
Ці слова до пісні забулися.
Хто носить косу, “не в ті взулися”.
Модні кучерики-хмариночки
Забирають довгі хвилиночки,
Із майстерень щотижня принесені,
На подібний манер зачесані.
Заплету тебе, руса косо,
Хоч тепер ти не входиш у моду,
Як той давній, дзвінкий відголосок.
Що живе у піснях народу.

Monday, July 16, 2012

Вірити і діяти


Пора вже діяти, творити, говорити.
Палахкотять меткі метеорити,
Згоряють, сяючи, дивують людський зір,
Продовжують давнішній поговір:
Як зірка впала – загадай бажання
Про щастя, успіх, зустрічі, кохання.
Все збудеться під знаком вогняним,
Якщо не впала віра разом з ним.
Під зорями і сонцем дні поміряю
Життям і радістю, роботою і вірою.

Wednesday, March 14, 2012

Не догодила...

Підлеглу лають,
Словом карають:
Не там літала,
Не те сплітала,
Низько летіла,
Тихо свистіла.
Тому виймають
Душу із тіла.

Tuesday, March 13, 2012

О старосте!..

О старосте, приходиш ти так швидко,
Вже юних літ не чути і не видко.
Ні сили тіла, ні чітких думок.
Забудькуватість – ще один дзвінок.
Щось пам’ять нам на старість відбирає.
Яка то сила і за що карає
Не тільки нас, а й рідних поряд з нами?
От наче мали зранку добрий намір
Зробити гарне щось, а чи сказати,
А через крок вже стали забувати,
Куди йдемо чи їдем, не питайте.
З вашою правдою нас краще не чіпайте.

Monday, March 12, 2012

Молитва за дітей

Молюся: Господи, прости
І моїх діток захисти,
Щоб при здоров’ячку були,
Щасливо й довго прожили,
Щоб добрі справи їм вдавалися,
А щоб погані – не чіплялися.
В любові, у надії, вірі
Несу Тобі молитви щирі.
Боже, мене й дітей прости,
Від зла земного захисти.

Молитва-прохання

Дай, Боже, радості земної,
Щоб Ангел мій все був зі мною.

Sunday, March 11, 2012

Завесніло

А вже весна, а вже красна,
сонечко нам сяє, з нами розмовляє:
веселіться люди, все в нас добре буде!

Saturday, March 10, 2012

Пташина в чужині

Ну, як тобі, пташко, живеться
В далекій, чужій стороні?
Болить за вітчизною серце
Й сумують пташині пісні.
Підходить весна довгождана,
Підніме тебе на крило,
Покличе Вкраїна кохана
У рідне з дитинства село.

Friday, March 9, 2012

Під сузір’ям Близнюків

Між зорями споконвіків
Сузір’я сяє Близнюків.
У травні дивиться на нас,
Коли весни приходить час.
Хто в цій порі прибув у світ,
Мають подвійну кількість літ:
Живуть за себе й близнюка,
Бо доля випала така.
За двох радіють і сумують,
Творять для вічності й будують,
Щедрі душею між людьми,
І почуваються дітьми.

Thursday, March 8, 2012

Як переконати?

Чи наказати чітко й грізно?
А чи просити довго й слізно?
Як те упевнено нам знати,
Що може все ж переконати
Того, хто думає не так,
Та ще й обтяжений в літах?
А відповідь така проста!
Ваші усміхнені уста,
Ласкавий голос, тиха мова, -
Все це служити вам готове.
Не сто відсотків, але, може,
Спокійне слово допоможе.

Wednesday, March 7, 2012

Десь там...

Десь там, далеко,
Між весняних обнов,
Живуть лелеки
І старіє моя любов.
Десь там, за ставом,
За кілька тисяч верст,
Мій спогад тане
Поміж доріг навхрест.

Tuesday, March 6, 2012

Дитячий малюнок

На малій акварелі – самотній пінгвін.
Крок ступає до нас в нерішучості він.
Ще не знає, як світ його сніжний зустріне.
Чи десь є такий друг, щоб іти з ним на рівних?
Сині тіні на білому. Холод і лід.
За пінгвіном лишився один тільки слід.
Що ж попереду? Як відповісти малому?
Цей художник – хлоп’я із сирітського дому.

Monday, March 5, 2012

Про чудеса

Хто не вірить чудесам,
Хай одне з них зробить сам:
Гляне щиро й усміхнеться,
Слово вимовить від серця.
Той, кого він радо стріне,
Усміхнеться неодмінно.

Sunday, March 4, 2012

«Цоб» і «цабе»

Такої мудрості нас вчили іще дома,
Що ліва – сіно, а права – солома.
Та дехто з нас, буває, «не гребе»
І забува, де «цоб», а де «цабе».

Saturday, March 3, 2012

Зміна швидкостей

В минуле відійшли вокзали,
Де ми чекали й замерзали.
І монотонно поїзди
Везли нас всіх – «кого куди».
Міняє швидкості людина,
Стають коротшими години.
Тепер купуємо квитки
На швидкохідні літаки.

Friday, March 2, 2012

Люди і тварини

Слони, дельфіни чи верблюди
Такі ж розумні, як і люди.
Є мізки в них і почування,
Якісь потреби і бажання.
Та людської не знають мови,
То ж люди їх беруть на лови,
Немов рабів, експлуатують,
Для забагань своїх муштрують.
І хто те достеменно зна,
Яка з людини звірина?