Friday, April 30, 2010

Забагато?

Хочеш сонця – маєш спеку,
А дощу – то маєш зливу.
Щось тобі несе лелека?
Мабуть, трійню, всім на диво.
Хочеш яблук урожаю?
Їх тягар гілки ламає.
Все, що просиш, завжди маєш.
То на що ж ти нарікаєш?

Thursday, April 29, 2010

Гомонять кургани

І славу, і розпач Богдана
Ховають зелені кургани.
Прислухайся, сядь на вершині,
Вони гомонять і донині
Про війни страшні і криваві,
Як села зникали в заграві,
Про ту Переяславську Раду,
Про волю чи, може, про зраду,
Козацькую славу по світу
Розносить із пагорбів вітер.

Wednesday, April 28, 2010

Живучий кущ

Від біди до біди.
Від орди до орди.
У степу кущ живучий
В неволі знайди.
Із безсмертного зілля
В росі відродись.
І народом своїм
Невмирущим гордись.

Tuesday, April 27, 2010

Привіт від зайчика

Цей ранок, сповнений тепла і світла.
На пагорбі фіалочка розквітла.
Берізка китичками ніжними гойдає.
З-під кущика зайчисько виглядає,
Вітально, смішно вухами пряде,
Неначе мовить людям:”Добрий день!”

Monday, April 26, 2010

Світанок у Чорнобилі

Ой рано-рано, холодно-місячно.
Трави весняні стронцієм мічені.
Сяє над тишею вранішня зірка.
В землях Чорнобиля горенько згіркло.
Ранок приходить, день проминає.
Вечір і ніч, а біда не минає.
Тисячі років – розпад урану.
Вічність гойдає чорнобильські рани.

Sunday, April 25, 2010

Пробудження

Вибухла брунька зеленим листочком,
Хлібна травинка зросла колосочком,
Мрія вродила щось гарне, нове.
Світ розвивається, квітне, живе!

Saturday, April 24, 2010

Тетянці

Весна. Здається, виростають крила.
Лаштує доленька нові вітрила.
Куди нас літо стигле понесе?
Дізнається лиш осінь про це все.
Куди планує доля корабель?
Чи йтиме він до рідних нам земель?
Ніхто того не може віщувати,
Де човник наш планує ночувати,
Де сонечко зустрінемо часами
Під білими дороги парусами.

Friday, April 23, 2010

Розмова з душею

“Душе моя убогая, чого ти сумуєш,
чого марно плачеш?”(Тарас Шевченко)
Радуйся, душе: навколо і сонце, і квіти,
Мирне життя, синє небо, всміхаються діти,
Приязні друзі, привітні сусіди й знайомі,
Маєш поживу і в церкві, і в рідному домі,
Можеш літати думками по цілому світі,
Або із пташкою поряд гойдатись на вітті,
Прясти фантазій нитки на рожеві клубочки,
Чи подрімати хвилинку в тіні, в холодочку.
Але на те ти й душа, щоб не мати спокою.
В вирі життя все звучати струною дзвінкою,
Тіло будити щоранку і спонукати до діла,
Щоб було зроблено все так, як ти захотіла.
Душе моя, доки маю тебе, - я – людина,
Коли покинеш мене – прийде смертна година.

Thursday, April 22, 2010

Паростки

Проростає коло хати
Щось зелено-волохате.
Вгору підіймається,
За тички чіпляється.
Як доглянеш – будеш радий
Гронам стиглим винограду.

Wednesday, April 21, 2010

Відродження

Стежина сонячна. Тепло йде від землі.
Клопочуться мурашечки малі.
Травою грає трепетний вітрець.
Крокую втішно, легко, навпростець.
Хоч за водою йдуть мої літа,
Та навесні я знову молода.
Душа, немов конвалія, цвіте.
Відродження землі дано на те,
Щоб ми, як і вона, «відмолоділи»,
Приємним змінам весняним раділи...

Tuesday, April 20, 2010

Вербовий сум

З.В.
З виру днів підкралась осінь.
Сивіють у листі сливи.
Вже пташки дзвінкоголосі
Покидають сонні ниви.
Ще стою(бо де ж ті крила?)
Біля берега вербою.
Корені вода покрила
Срібнопінною габою.
Грушка ллє медові сльози.
Жде в саду сватів калина.
Просить жовтень перевозу
На мій бік, до України.
Десь холонуть океани,
Льодяніє шум прибою.
А мені несе мембрана:
“Я стужився за тобою.”
І тремтять гілки вербові,
Намагаються злетіти.
В піднебессі дзвонять зорі.
Віщий голос, вічний вітер.

Monday, April 19, 2010

Безсоння

Безсоння дзвонить сполохом провин.
Гріхи й невдачі підніма з глибин.
Що в ніч глуху подієш, як не спиться?
Найкраще до світанку помолиться.

Sunday, April 18, 2010

Ранкові дзвони

Недільний ранок вносить прохолоду,
Тумани сині налягли на воду,
Ще спить озерце, не гойда латаття,
Горить схід сонця чарівним багаттям.
Церковні дзвони срібло розсипають,
Хрещеним душам звістку посилають,
Що нині знову світлий час настав
В молитві “одягатись у Христа”.

Saturday, April 17, 2010

Володі

Видзвонюють весняний гімн землі
Тендітні, ніжні проліски малі.
Здоровий будь, народжений в цей день,
Серед пташиних молодих пісень.

Friday, April 16, 2010

П’ятниця, вечір

День п’ятий тижня п’яти вже показує,
Нічка мішечок зірочок розв’язує,
На небі сіє, що то вродить з них?
Десь знову місяць у Диканьці зник.
У іншому мішечку дідько носить,
Аж доки відьма світла не попросить.
А десь у сповиточку спить субота.
Іще не дошкуляють їй турботи.
Лиш жаби кумкають з-попід ставкових плес,
На вітер гавкнув глухо з буди пес.
Не спить капуста: голівки все в’яже,
А внуки слухають, що бабця їм розкаже.

Thursday, April 15, 2010

Сни в розлуці

Немов пелюсточка весняна,
Далека донечка кохана.
Мов ніжний проліска листочок,
Наснився любий мій синочок.
Коли задовга в нас розлука,
У снах приходять діти, внуки,
Улюблені стежки й поля,
Далека й дорога земля,
Де все близьке мені й кохане,
Де юність квітла полум’яна...

Wednesday, April 14, 2010

Подих весни

Народжується листячко з бруньок.
В деревах соки молодо вирують.
Обріс пагінням зморщений пеньок.
Хмаринки білі в небесах мандрують.
Землі родючої зігрітий коровай.
Коханий краю мій, земний наш рай.

Tuesday, April 13, 2010

Байдужому

Відгородись парканами від світу.
Не залишай нікому заповіту.
Живи для себе сам собою у собі.
І будеш тим щасливий далебі.
Ніхто тобі не гупатиме в двері,
Нічого не напише на папері,
Ніякі справи зранку не доспіють,
Ніякі півні в північ не запіють.
А прийде Смерть, спитає, чи нажився,
Чи гарно ріс, чи вдало одружився,
Чи добрих маєш діток і онуків,
Як осягнув життя свого науку,
Що залишаєш, старче, на землі.
Розтанеш, наче марево в імлі.
Ніхто тебе ніколи не згадає.
Така відлюдькам доля випадає.

Monday, April 12, 2010

Ранок мрії

Ще сонна мрія дихає, зітхає.
Її прощанням ніч приколихає.
У напівсні фантазія живе,
Нарешті збудиться, повстане, оживе.
Назустріч сонцю випустить надію.
Навколо світ пробуджений радіє.
Початок ранку йде у білий день.
Виходить мрія з миром до людей.

Sunday, April 11, 2010

Весняний вітер

Чую вранці голос вітру.
Дмухнув, наче у макітру,
Скрипнув хвірткою хапливо,
Рипнув сходами грайливо,
Прогудів поміж дахами
Басові, округлі гами.
Вже кінець зимовим снам.
Починається весна!

Saturday, April 10, 2010

Коло життя

Все навколо замкнуте у коло:
Народився. Розходився. Школа.
Юність. Зрілість. Діти і онуки.
Все через твої проходить руки.
Дні нанизані під сонцем променистим,
Дрібно, мов коралове намисто.
І нарешті біг життя завершить
День останній, клопітний, як перший.

Friday, April 9, 2010

Гірке слово

Слово, мов обірвана струна, -
Рипнуло тужливо і – мовчить.
В слові тім болить моя вина.
Слово, мов обірвана струна.
Десь чарівна музика луна
І єднає душі кожна мить,
А на мене холодом зими
Рипнула обірвана струна.
Вірю: не назавжди йде зима.
Я з’єднаю порвану ту нить.
Світлих слів мелодія сама
Весняним струмочком забринить.

Thursday, April 8, 2010

Пам’ять про перше

Перше слово, перший сміх,
Перший крок і перший сніг,
Перші успіхи й невдачі,
Перші радощі і плач,
Перші зношені сандалії,
Перші перемог медалі, -
Все колись було спочатку:
Через річку перша кладка,
Перший камінь у будову,
Перші війни, перші вдови...
Потім все це входить в звичку.
Пам’ять людська, мов поличка,-
Покладеш туди недбало –
Загубилось і – пропало.

Wednesday, April 7, 2010

Великодні побажання

Л. Г.
Христос Воскрес! І душі наші знову
Вдягаються у радісну обнову!
Ласкавим сонечком у цей весняний час
Господь благословляє нас.
В ці дні нехай здоров’я Вам прибуде,
Нехай гуртуються навколо добрі люди,
Хай множиться те добре, що вже є,
І ще чогось в потребі Бог дає.

Tuesday, April 6, 2010

До Богородиці

Богородице Діво, Пречистая Мати,
Промінь сонця вибілює стіни кімнати.
Починаємо день із молитви до тебе:
Поможи і порадь нам у нашій потребі.

Світ вітає Ісуса

Весною пахнуть коси у беріз.
Засяяв «котиками» буйний верболіз.
Всміхається глибоке небо синє.
Вітає світ Христове Воскресіння.

Monday, April 5, 2010

Стрічаймо Господа

Великдень пахне хлібом і весною,
Несе надію на врожай новий.
Небесна синь незримою струною
І волею бджолиною бринить.
Воскресло все: і Божий дух, і тіло,
Веселі усмішки в дорослих і в малят.
Співуче птаство знову прилетіло,
Шлють дятли телеграми всім до свят.
Радіймо, люди, миру й благодаті!
Стрічаймо Господа у кожній хаті!

Sunday, April 4, 2010

Великдень

Великий День. Усім Христос Воскрес.
До кожного промовив із небес
Про ціль життя і про Його любов.
Для нас Він смерть жорстоку поборов,
Щоб ми за Ним, великі чи малі,
Лишались вічно жити на землі,
Повторюючись в дітях і онуках,
В любові, в радості, в непевності і муках,
До Нього словом, думкою летіли
І вірили, що є душа без тіла,
Що та душа повернеться до Бога,
Як буде чесною життя дорога.
Квітневий ранок. Дзвони Великодні.
Ісус Христос для нас воскрес сьогодні.
Радіють птахи, небо і калина,
У кожний дім привітна вістка лине,
Що сталось найдивніше із чудес:
Христос Воскрес!

Saturday, April 3, 2010

До свята

З хрещатого барвіночка
Вінець заплітаймо.
З Великоднем родиноньку
Весело вітаймо.
Складім паски і писанки
В кошичок святковий
Та додаймо для радостіРушник веселковий.

Friday, April 2, 2010

Велика П’ятниця

Запалюються свічі і вогні,
Церковні дзвони гомонять сумні.
Сьогодні день, коли помер Месія,
Прощаючи гріхи тобі й мені.
Пополудні, як в П’ятницю годиться,
Виноситься Христова плащаниця.
За все, що Він у вірі нам несе,
Зібралися миряни помолиться...
Царю Небесний, що всюди єси
Серед цієї земної краси,
Душу Тобі відкриваю: зайди,
Охорони від хвороб і біди.
Дай мені сили терпіння пройти,
Й мудрості – ближньому допомогти.
Серед тривог просвіти й осіни.
Скарбу Твоєму немає ціни.
В тихій молитві зову Тебе знову –
Втіш мої думи сумні і розхристані.
Дякую, Отче, за щиру розмову
І за відкриту душі моїй істину.

Thursday, April 1, 2010

Писанка

Ниточкою воску намалюю мрію,
Посаджу дерева і квітки посію,
Щебету пташиному відчиню віконце.
Намалюю весноньку під ласкавим сонцем.
Щоб було скрізь радісно, в кожнім серці й домі,
Щоб були шасливими рідні і знайомі.
Розтоплю, розвіюю сутінь вечорову.
Аж тоді повірю я, що маю обнову.
Вже сміється писанка на чотири боки,
Поміж інших радісно вабить кожне око.