Між зорями споконвіків
Сузір’я сяє Близнюків.
У травні дивиться на нас,
Коли весни приходить час.
Хто в цій порі прибув у світ,
Мають подвійну кількість літ:
Живуть за себе й близнюка,
Бо доля випала така.
За двох радіють і сумують,
Творять для вічності й будують,
Щедрі душею між людьми,
І почуваються дітьми.
Subscribe to:
Post Comments (Atom)
No comments:
Post a Comment