Хтось тихо скаже: горда Клеопатра,
На все село вона царівна й – годі!
А ця красуня гуску зранку патра
І цілий день працює на городі.
Щось порає, сапає, порядкує,
Дітей і мужа кличе в допомогу.
Там кожному щоденно «по рядку» є.
До вечора – ледь чує свої ноги.
А ще вечеря, бесіда і жарти.
Без них життя було б того не варте.
Усміхнена, теплом уся іскриться.
Господарка життя свого – цариця!
Subscribe to:
Post Comments (Atom)
No comments:
Post a Comment