Писати вірші дуже просто
Аби тільки всі букви знав,
То й клич до себе Музу в гості
І чашку кави їй постав.
А може чаю чи там ще що,
Вона наївна, мов дитя.
Підкаже про куму, про тещу
Як написати допуття,
Як добре загострити рими,
Епітетів знайти букет.
Вона, для читачів незримо,
Складе елегію й сонет.
Але ж буває вередлива,
Насмішкувата чи глуха,
Від тих, хто пише косо-криво,
Втікає, наче від гріха.
Щоб Музу викликать іскристу,
Неси до неї серце чисте
Subscribe to:
Post Comments (Atom)
No comments:
Post a Comment