Monday, June 6, 2011

Вдосвіта

Надворі ще світять зорі,
Ще ранкові сняться сни,
Легесенькі і прозорі,
Мов вельон красуні-весни.
Мене розбудила мрія
І втішила, мов сестра:
Допоки світання зріє-
Для вірша щаслива пора.
Відшукую рими прялку,
Що, сестро, тепер зів’єм?
Таке, щоб горіло палко,
Як двоє сердець навзаєм?
За шибкою ніч дрімає
У зоряному вінку.
А з сонної тиші лунає
Сопранове:”Кукуріку!”

No comments:

Post a Comment