У чому радощі амеби?
Щоб розділитись, якщо треба.
З одної – дві, із двох – чотири.
І вже амеб тих сотні виром.
Нуртують простаки зелені,
Незнищимі, непотопленні.
Здається, ніби без пуття,
А це також – земне життя.
Subscribe to:
Post Comments (Atom)
No comments:
Post a Comment