Пишуться знов живі рядочки-вірші,
Про все, про світ, про себе і про інших,
Про те, що важче нам із кожним роком
Відмолодитись ніби ненароком,
Правдиві мислі словом «віщувати»,
Себе в польоті птахом відчувати.
Але з душі, з таїн і чарів ніші,
Нотками-сріблом накрапають вірші.
Subscribe to:
Post Comments (Atom)
No comments:
Post a Comment