Якийсь невидимий чаклун
Прибрав подвір’я сніжнобіло,
І на ялиночку малу
Багато пуху налетіло.
Стоїть, пишається вінцем
На верхній гілочці пухнатій.
А під колючим комірцем
Дрімають тіні волохаті.
Subscribe to:
Post Comments (Atom)
Романтична лірика про красу природи і людських почуттів
No comments:
Post a Comment