Слава Творцю за биття наших людських сердець.
Добре, що люди ми, а не отара овець.
Можем багато хорошого в світі зробити.
Але чому щось штовхає нас – бити, ламати, ганьбити?
Війни, насилля, жорстокі, колючі слова –
Це, ніби пошесть, нестримна біда світова,
Кров проливається, наче звичайна вода.
Що ж це ми робимо з волею, яку Господь людям дав?
Маємо вибір ми поміж добром або злом.
Наслідки вибору, наче вулкану розлом.
Ллється жорстока лавина і спалює все, що живе,
Дивно, що людство і досі у світі живе.
Ще не прийшов у свідомість примирення час.
Щедрий Господь як терпів, так і терпить за нас.
Subscribe to:
Post Comments (Atom)
No comments:
Post a Comment