Sunday, March 21, 2010

Сім човників

Опівночі відмітилось
Нового дня число.
Вчорашнє все пригнітилось,
Неначе й не було.
Все йде, як має статися:
За ніччю ходить день.
Чи слід тим хвилюватися,
Що сутінь напряде?
А все ж шукаю виходу
Із того, в чому суть
Тривожної невигоди,
Що не дає заснуть.
А маю я сім човників,
То сім маленьких днів.
І мрію їх заповнити,
Хай щось несуть на дні,
Щоб те і це зробилося,
А це і те вродилося,
А вроджене зросло
Під задане число.
Пливуть мої сім човників,
Наповнені до краю.
Як доточити ночі їм
Під міру – не вгадаю.

No comments:

Post a Comment