Паленіють хмари червоні
На шалених крилах вітрів.
Немов дикі, несідлані коні
У степах, між малих хуторів.
І здається: ось-ось ятаганом
Блискавиця махне поміж віт,
Спалахне вогняною раною
Цей тривожний, напружений світ.
А в хатинці поміж деревами
Над колискою – голос мами.
Subscribe to:
Post Comments (Atom)
No comments:
Post a Comment