Клявся, божився і бив себе в груди,
Що рідну землю повік не забуде,
А за моря як пробрався на «хвилі»
Від земляків відцурався на милі.
Що йому звичаї, мова й громада!
«Go away!», «Who are you?», «Чево нада?»
Subscribe to:
Post Comments (Atom)
Романтична лірика про красу природи і людських почуттів
No comments:
Post a Comment