На грані фантастики. Високо лину
Понад океаном в мою Україну.
Комфортно сиджу. Вишиваю, як дома,
А бортпровідниця, мов давня знайома,
Всміхається щиро, дає мені соки.
Неначе в готелі, у небі високім.
Народ гомонить. Чую: слово по слову,
Англійську, російську, і мамину мову,
І ще якісь інші, ласкаві і втішні,
Дитяткові мовить поклонниця Крішни.
Я дякую Господу й Діві Марії,
Що врешті збуваються сни мої й мрії.
Subscribe to:
Post Comments (Atom)
No comments:
Post a Comment