В пелюстках повновидих айстр
Зберігається літнє тепло.
А невидимий вмілий майстер
В кольори прикрашає село.
У садах нахиляються віти
Повні яблук, налитих соком.
Білі хмарки ганяє вітер
І шугає між них, наче сокіл.
Сині очі примружує терен,
До шипшини, що вбралась в коралі.
Спориші срібні роси стелять
З прохолодного диво-кришталю.
Мріє ліс у туманів серпанках,
В золотій та черленій хвилях.
Незабутні ці щедрі ранки,
І дарунки осені милі.
Subscribe to:
Post Comments (Atom)
No comments:
Post a Comment