Saturday, September 11, 2010

Однокласниці

Пригадай: бувало, сядем
На траві шкільного саду,
Щоб про все поговорити,
Про зірки й метеорити,
Завірюхи і цунамі,
Про чарівний око-камінь.
Ти – до мене, я – до тебе.
Бо взаємна є потреба
Нам щоденно знову й знову
Присідати на розмову,
Душу в слово перелити,
З подругою поділити.
Прийде пам’ять юних літ –
Звеселить буденний світ.

No comments:

Post a Comment