Saturday, June 5, 2010

Надвечір’я

-1-
Поміж достиглі черешні.
Вечір пливе непомітно.
Втомлену землю нарешті
Сутінь вкрива оксамитна.
Вже закриваються очі
Денних пахучих суцвіть.
Пташка співає охоче
Серед стрімких верховіть.
Тихі, сумні матіоли
Ледве помітні в імлі.
Їм не судилось ніколи
Квітнути вдень на землі.
Та зірочки їх дрібненькі
Мають п’янкий аромат.
Будять дівоче серденько,
Манять на стежечку в сад.
-2-
Молоде приходить літо,
В’яже ліс солодкий глід.
Достига, теплом налитий,
На галявині врозбрід.
Край дороги перспектива
Із старих густих садів.
Зріють там солодкі сливи
Й“бергамоти” золоті.
-3-
Літнім безвітряним вечором
Добре посидіти вдома.
Сонце поклало на плечі нам
Дня перевтому.
Соняшник зерня окреслює
Колом пелюсточок скраю.
Поле готує добро своє
До короваю.
Сутінки плинуть розмірено,
Горнуть смеркання сувої
Зорі звисають замріяні
Там, де нас двоє.

No comments:

Post a Comment