Новосели

Будують дім. Вже ставлять крокви.
У вікнах сяє синь небес.
А мимо дому тихі кроки
З сичанням-шелестом словес:
-За що будують? Звісно, вкрали
–І тут, і там, і те, і се...
Це заздрісник зміїне жало
І лінощі свої несе.
Собі і дітям роблять люди
Гніздечко, як і кожний птах.
У домі цім хай не остудять
Любові й радості – літа!
Ще садять молоді садочки,
Щось добре роблять день у день.
Там скоро вже сини і дочки
Весільних заведуть пісень.
За новоселів порадіймо,
Що знають, в чому праці суть.
А заздрощів хронічні більма
Вітри в непам’ять понесуть.