Від берега лиш відійди –
І хвиля змиє всі сліди.
Та в пам’яті лишиться літо,
Що кримським сонечком зігріте,
І той смішний старий картуз,
В який онук ловив медуз,
І ті великі жовті дині,
Розрізані по половині,
І без причин веселий сміх,
Що нас об’єднував усіх.
Приємно гарне щось згадати
Не тільки до якоїсь дати,
А і в звичайний тихий вечір,
Як втома наляга на плечі.
Subscribe to:
Post Comments (Atom)
No comments:
Post a Comment