Люблю я приголосні звуки,
Глухі, таємні їх сполуки.
Радію, що їх чітко чую.
В них промінь місяця ночує,
Шумить осіннє всохле листя,
Хмарки нуртуються сріблисті,
Пташина дощик закликає,
І буслик босий щось шукає.
Шумить, шипить, сопе, хвилює –
Це безголосся вітер чує,
Підхоплює, кудись несе,
Туди, де засинає все.
Subscribe to:
Post Comments (Atom)
No comments:
Post a Comment