Хрустка зима. Ламкі сніги.
На Ворсклі срібні береги.
Далеко так, а наче близько,
З гори – санчата, вгору – слизько.
Так добре в думці поблукати
В саду вечірнім біля хати,
Сніжок обтупати, зайти.
Ніч замете мої сліди.
А в хаті – рідні, милі люди.
У кухні сміх – вечеря буде...
Subscribe to:
Post Comments (Atom)
No comments:
Post a Comment