Примерзли зорі до небес.
Не падають. Хоч би одна!
Чи взимку не бува чудес?
Чи всі дива взяла весна?
Я на крижинці ворожу:
Проб’ю цей лід – то прийде лист.
Здається, гупаю, як слід.
Чи хоч у цьому маю хист?
Зломила! З-під ноги – фонтан...
Сміється перехожий дід
І розправля ще дужий стан:
Який-то молодий цей світ!
Subscribe to:
Post Comments (Atom)
No comments:
Post a Comment