Намазую окраєць хліба медом,
Сучасне накладаю на минуле.
Чого ж не вистачає? Хіба леду,
Щоб освіжити в пам’яті заснуле.
Не завжди мед. Бувала і гірчиця
Або щоденна і пісна олія.
Уважніше в минуле подивиться, -
Там ще перепічка матусина леліє.
З цибулькою її чи з часничком,
Чи з раннім теплим свіжим молочком,
Або з вечірнім. Що за дивний смак!
Дитинства золотого світлий знак.
Subscribe to:
Post Comments (Atom)
No comments:
Post a Comment