Слово до мами

Ти приходиш до мене у сні
У хустині біленькій, як сніг.
Господинею йдеш по двору,
Обдаровуєш знов дітвору,
Моя мамо рідненька.
Часто голос вчувається твій
Крізь холодних ночей сніговій.
Як тобі я про це розкажу,
Коли ти відійшла за межу?
О матусенько, ненько!
Ти пройшла через голод, війну,
Поборола біду не одну.
Відпочила б тепер біля нас -
В потойбіччя забрав тебе час:
Зупинилось серденько.
Ми згадаємо знову і знов
Твою вірну і щиру любов.
І щоб пам’ять твою зберегти,
Навчимося любити, як ти,
Дорога наша ненько!