П’ятниця, вечір

День п’ятий тижня п’яти вже показує,
Нічка мішечок зірочок розв’язує,
На небі сіє, що то вродить з них?
Десь знову місяць у Диканьці зник.
У іншому мішечку дідько носить,
Аж доки відьма світла не попросить.
А десь у сповиточку спить субота.
Іще не дошкуляють їй турботи.
Лиш жаби кумкають з-попід ставкових плес,
На вітер гавкнув глухо з буди пес.
Не спить капуста: голівки все в’яже,
А внуки слухають, що бабця їм розкаже.