Стежина сонячна. Тепло йде від землі.
Клопочуться мурашечки малі.
Травою грає трепетний вітрець.
Крокую втішно, легко, навпростець.
Хоч за водою йдуть мої літа,
Та навесні я знову молода.
Душа, немов конвалія, цвіте.
Відродження землі дано на те,
Щоб ми, як і вона, «відмолоділи»,
Приємним змінам весняним раділи...
Subscribe to:
Post Comments (Atom)
No comments:
Post a Comment