Ниточкою воску намалюю мрію,
Посаджу дерева і квітки посію,
Щебету пташиному відчиню віконце.
Намалюю весноньку під ласкавим сонцем.
Щоб було скрізь радісно, в кожнім серці й домі,
Щоб були шасливими рідні і знайомі.
Розтоплю, розвіюю сутінь вечорову.
Аж тоді повірю я, що маю обнову.
Вже сміється писанка на чотири боки,
Поміж інших радісно вабить кожне око.
Subscribe to:
Post Comments (Atom)
No comments:
Post a Comment