І славу, і розпач Богдана
Ховають зелені кургани.
Прислухайся, сядь на вершині,
Вони гомонять і донині
Про війни страшні і криваві,
Як села зникали в заграві,
Про ту Переяславську Раду,
Про волю чи, може, про зраду,
Козацькую славу по світу
Розносить із пагорбів вітер.
Subscribe to:
Post Comments (Atom)
No comments:
Post a Comment