За кермом

Лечу в потоці створінь залізних,
Таких подібних і зовсім різних.
У кожнім – люди, юні і старші,
Вміло прямують в летючім марші.
Згідно вказівок глузду й дороги,
Швидко долають вітки розлогі.
Або кермуй і не думай про втому,
Або сиди коло печі вдома.