Перейдусь по траві босоніж.
Тут ногам моїм не затісно.
Жовто зріє нарцис на осонні,
Бджілка тихо веде мудру пісню.
Буде літо, вже завтра літо
Принесе нам меди розкішні,
А покищо любов’ю налиті,
Розквітають в саду нашім вишні.
Subscribe to:
Post Comments (Atom)
No comments:
Post a Comment