Лагідно, ніжно всміхається мама.
Квітне спориш під моїми ногами.
Вдвох ідемо у Глибоку Долину,
В нашу маленьку хатину родинну.
Вечір стрічає нас. Крадеться ніч.
Комином білим вітається піч.
Влітку кочерги мовчать й рогачі
В темнім кутку у печі на плечі.
Казочку мама розкаже мені
Й знову дорога веде нас у сні.
Кузня на пагорбі, став і криниця,
Й усмішка мамина сонячно сниться.
Subscribe to:
Post Comments (Atom)
No comments:
Post a Comment