Цвітуть кульбабки. Свято для душі.
До них у трави пишні поспішім.
Далеко ми, в чужій таки сторонці.
Та ще травицю тут не живить стронцій.
Приходить сонце морем з України.
Гріє нам серце. Журимось чаїно.
Так є, як є. Що буде, те і буде...
Втішаються життям коротким люди.
Воно, як день, приходить і минає.
Цвітуть кульбабки, як у ріднім краї.
Subscribe to:
Post Comments (Atom)
No comments:
Post a Comment